Бабин Яр: мовчання стає страшним злочином

29 вересня 1941 року в Києві відбулася одна з найжахливіших трагедій Другої світової війни. За два дні німецькі окупанти вбили 33 771 київського єврея в урочищі Бабин Яр. Серед жертв були люди всіх віків — від місячної дитини до 103-річної старенької.

Як це сталося?

Нацисти обманули людей, наказавши їм прийти до Лук'янівського кладовища, нібито для переселення. Євреям велили взяти документи, гроші та цінні речі. Насправді їх чекала смерть. Людей роздягали догола, відбирали все цінне і розстрілювали біля глибоких ярів.

Масовим вбивствам передував приїзд до Києва нацистських керівників Генріха Гіммлера та Адольфа Ейхмана. Формальним приводом для розстрілів стали вибухи в центрі Києва, які влаштували радянські підпільники. Але справжня причина була інша — нацисти планували “остаточно вирішити єврейське питання”.

Трагедія Бабиного Яру не закінчилася вереснем 1941-го. Протягом двох років окупації тут розстрілювали підпільників, ромів, українських націоналістів, включно з поетесою Оленою Телігою. Загалом у Бабиному Яру загинули від 100 до 200 тисяч людей. Попри загрозу розстрілу всієї родини, деякі кияни рятували євреїв. Загалом кияни врятували кілька сотень людей.

Памʼять яка живе

Перший пам'ятник встановили лише у 1976 році, а за часів незалежної України з'явилися додаткові меморіальні знаки. Бабин Яр нагадує нам: байдужість до страждань інших може призвести до найстрашніших злочинів.

Пам'ятаймо, щоб ніколи не повторилось.