Вертеп  – дійство, що відтворює народження Ісуса Христа та є невід'ємною частиною різдвяного таїнства. Це давній символ, що, незважаючи на осучаснення, зберіг свою містерію. Слово “вертеп” є запозиченим зі старослов’янської мови й означає “печера” або “ущелина”. Саме в такому значенні слово воно з'являється в різдвяних колядках: “Нова радість стала, яка не бувала, Над вертепом звізда ясна світлом засіяла”, “Прибігають до вертепу пастирі І з собою несуть дари в офірі” тощо. Йд

Коли ми співаємо на Різдво “Нова радість стала” чи “Добрий вечір тобі, пане господарю”, ми називаємо ці пісні колядками . Не різдвянками, не святковими піснями, а саме колядками. Але чому? Адже логічніше було б назвати їх різдвяними піснями, бо співаємо ми на Різдво, вітаємо з народженням Христа. Та насправді за цією назвою ховається ціла історія, що сягає корінням у часи, коли на наших землях ще не знали про християнство. Язичництво Задовго до того, як на території Русі Укра

Андріївські вечорниці - це давній український молодіжний обрядово-розважальний звичай, що є переплетенням давніх язичницьких традицій та християнської культури. Проводився напередодні дня святого Андрія Первозванного (раніше в ніч з 12 на 13 грудня, а нині - в ніч проти 30 листопада). Свій початок Андріївські вечорниці беруть з дохристиянських часів.  Андрій Первозванний – учень Івана Хрестителя, перший покликаний Ісусом. Мандруючи світом, Андрій пройшов Скіфією, піднявся Дні

З дитинства ми чуємо, що вишиванка — це щось сакральне.  Це те, що необхідно одягати та носити у повсякденному житті. Проте давайте говорити чесно: більшість сучасних вишиванок виглядають шароварно, спрощено і зовсім не так, як нам розповідали наші бабусі. Насправді причина цього простіша — до нашого часу практично не дійшли традиції у їх первісному вигляді. Дійшли лише аби-які пародії. Радянській владі було важко повністю заборонити нашу культуру, тому вони планово підмінюва