Над вертепом звізда ясна на весь світ засіяла

Вертеп – дійство, що відтворює народження Ісуса Христа та є невід'ємною частиною різдвяного таїнства. Це давній символ, що, незважаючи на осучаснення, зберіг свою містерію.

Слово “вертеп” є запозиченим зі старослов’янської мови й означає “печера” або “ущелина”. Саме в такому значенні слово воно з'являється в різдвяних колядках: “Нова радість стала, яка не бувала, Над вертепом звізда ясна світлом засіяла”, “Прибігають до вертепу пастирі І з собою несуть дари в офірі” тощо. Йдеться про місце народження Ісуса – приміщення, де пастухи тримали худобу. 

Інші значення слова “вертеп” – це саме обрядове дійство з піснями, яке влаштовували мандрівні музиканти й актори, і театр, в якому вистави розігрувалися маріонетками у великій дерев’яній скриньці. Також такі вертепи можуть бути “живими”, коли люди грають роль певного персонажа і ходять від хати до хати з колядою.

Іван Франко у своїй книзі “До історії українського вертепа XVIII” писав, що це театральне видовище пішло від німців, що мешкали у Львові.  За іншою версією спершу ця традиція була поширеною серед польського населення на Заході, а вже згодом перейшла до українців. Зараз таке дійство найчастіше зустрічається саме на заході України.