Часом сидиш за ноутбуком, намагаючись зрозуміти нову тему. А навколо все гасне.  І з тієї непроглядної темряви щось свердлить тебе. Не видно нічогісінько — ні власних рук, ні зошита з конспектом, ні формули Герона. В той момент ти стаєш іншим. Тією вимуштруваною версією себе, якою насправді ніколи не волів би бути, та не те щоб у тебе є вибір.  Батарейки в гірляндах нові, щойно з магазину, лампи — на акумуляторах і завчасно заряджені. Ґаджети тихо блимають повними батареями.

Уявіть собі: сидить редакція, за вікном шелестить жовте листя і народжується новий випуск. "Осінні новини"? Нудно. "Кольорова терапія осені"? Не те. "Шкільна хроніка"? Взагалі без натхнення. І раптом хтось вигукує: "А що, якщо гарбузи?!". Спочатку всі замовкли. Потім хтось засміявся. А через п'ять хвилин ми уявляли гарбузики на сторінках газети. Так народилася "Гарбузова лихоманка". Звісно, головна причина нашої гарбузової одержимості – це Геловін, не просто американське свят

У світі моди є безліч стилів одягу та фешн-субкультур, кожна з яких унікальна по-своєму. Стиль – це насамперед про індивідуальність: через нього людина показує, хто вона така. А фешн-субкультура – це вже ціла спільнота людей, об’єднана різними спільними ідеями чи протестами. Поговоримо про деякі з них. Ґяру – це японська молодіжна субкультура, яка характеризується яскравим стилем одягу, макіяжем, що часто йде всупереч традиційним японським нормам. Це японський протест проти с

Емодзі стали невід’ємною частиною нашого спілкування. Вони допомагають передати емоції там, де слова можуть звучати сухо. Та зі зміною...

Привіт. Це я, Матвій. Коли я був малий (десь у 2 класі) я почув про шкільну газету. Мене це настільки сильно зацікавило, що я почав...