Їхня жертва — ціна нашої свободи

Маріуполь — місто, яке стало символом мужності, незламності та жертовності українського народу в умовах повномасштабного вторгнення російської федерації. У серці цієї героїчної оборони — захисники Маріуполя, які до останнього боронили місто від переважаючих сил ворога. Їхній подвиг назавжди вписаний в історію України.

У лютому 2022 року Маріуполь став однією з головних цілей російської армії. Місто опинилося в облозі, відрізане від гуманітарної допомоги, знищене артилерією та авіаударами. Попри це, українські військові — бійці Збройних сил, Національної гвардії, полку «Азов», прикордонники та морські піхотинці — тримали оборону понад 80 днів. Їхній головний форпост — завод «Азовсталь» — перетворився на символ спротиву, мужності та незламного духу.

У травні 2022 року після наказу командування воїни вийшли з «Азовсталі» з надією на гуманне поводження в полоні. На жаль, багато хто потрапив у нелюдські умови російського ув’язнення. Особливо трагічним став терористичний акт у колонії в Оленівці, де загинули десятки українських військовополонених. Це воєнний злочин, який і досі залишається безкарним.

Ми маємо памʼятати не лише дати й імена, а й сенси — чому вони стояли до кінця, чому не здалися, чому боролися навіть тоді, коли здавалося, що вже немає шансів. Їхня жертовність — це наша дорога у майбутнє, де немає місця диктатурі, брехні й агресії.

Поки ми памʼятаємо — вони живуть. Поки ми сильні духом — Україна непереможна.