Від хати до хати

Чи замислювалися ви, скільки сенсів приховано у знайомих з дитинства святах? А чи пам’ятаєте, хто першим приходив колядувати у ваш дім і які побажання звучали найчастіше? Давайте разом пригадаємо три зимові обряди – колядування, щедрування та засівання, й розберемося, яка між ними різниця.

Колядування – це різдвяна традиція. Зазвичай колядувати починають увечері 24 грудня, на Святвечір, і продовжують 25 грудня – у день Різдва Христового. Колядники ходять від оселі до оселі, співають різдвяні пісні та бажають господарям добра й достатку. Зазвичай першими йдуть колядувати діти, а за ними дорослі. За традицією в колядуваннях брали участь щонайменше троє людей: “звіздар” – голодний з колядників, що йде попереду, тримаючи в руках зірку, яка символізує Вифлеємську зорю, що вказала шлях до місця народження Ісуса; за ним “дзвонар” з великим дзвінком, із допомогою якого сповіщали усіх про те, що йдуть колядники; на третю роль, “міхоноші”, потрібен був сильний хлопець, аби носити мішок, у який господарі складали подарунки колядникам.

Невід'ємною частиною дійства залишаються колядки. У текстах колядок є багато символічних образів: зерно пшениці чи жита – символ врожаю, багатства та продовження роду; мед – символ солодкого життя, здоров'я та достатку;  худоба – символ добробуту.

Щедрування — це новорічний звичай. За назвою неважко здогадатися, що обряд відбувається 31 грудня, на Щедрий вечір. Якщо колядували переважно хлопці, то зі щедруваннями навпаки. Дівчата обходили сусідів, співаючи щедрівки та прославляючи господарів дому. Щедрувати починали після заходу сонця, адже саме тоді, за повір'ями, вилазить нечиста сила.

Учасники переодягалися у різних фольклорних персонажів. Зазвичай обирали одного хлопця на роль Маланки, якого переодягали в жіночий одяг. Також були Орач, Ведмідь, Коза, Циган, Журавель, Рогатий чорт. Такий звичай в народі називався «водити Маланку».

Засівання виконується зранку 1 січня, на свято Василя Великого, адже вважається, що саме ранкове зерно має найбільшу силу. Посівальники засівають поріг оселі зерном та промовляють побажання. Традиційно засівають хлопці, адже за народними віруваннями, першим у дім цього дня має зайти чоловік – це вважається доброю прикметою на весь наступний рік. Розсипане зерно прибирають до вечора – воно вважається оберегом дому та символом добробуту.