Від забав до ворожінь

Наша культура налічує десятки різноманітних свят, кожне з яких має свої особливі традиції. Андріївські вечорниці не є винятком: зайчик, калита, ворожіння – всі ці забави ще у минулому столітті були звичними для наших предків. Звучить як щось дивакувате та надто автентичне? Давайте ж розплутаємо всі культурні вузлики!

Андріївські вечорниці були найпопулярнішим святом серед молоді. Особливо для дівчат, які вірили, що саме в цю ніч можна дізнатися ім'я судженого. Традиційно святкування справляли в оселі самотньої жінки, яку шанували в селі. Навіть у маленьких хуторах було щонайменше два осередки гулянь, бо вважалося, що рідним братам чи сестрам ходити на одні вечорниці не можна.

Одним з найвідоміших символів свята є Калита – солодкий круглий корж, що уособлює Сонце та життєву силу. Ввечері всі дівчата, збираючись разом, випікали цей особливий калач. Коли вечеря була готова, запрошували парубків. І тоді починався головний ритуал — кусання калити. Для цього корж підвішували на червону стрічку на висоті людського зросту так, щоб можна було дістати зубами. Потім обирали пана Калитинського, себто вартового, який мав бути веселим та балакучим. Кожен з учасників почергово сідав на кочергу, як на коня, і стрибав від порога до калити, приказуючи “Їду-їду Калиту кусати!”. Парубкові потрібно було без рук відкусити чи зірвати корж, та ще й не сміятися. Тому, хто засміється, мазали губи медом, сажею чи глиною. 

Аби здобути право вкусити калиту треба було зіграти у “Зайчика”. Це був такий собі конкурс на спритність, де хлопець стрибав між схрещеними на підлозі коцюбою та рогачем під “акомпанемент” дівочих співів. 

Не обходилося й без ворожінь: тут дівчата не обмежували свою уяву і використовували найрізноманітніші обряди.

Ось деякі з них:

– Ворожіння на балабушках

Балабушки — це невеликі коржики на воді, яку молодиці носили із криниці чи ополонки ротом. Випічку позначали кольоровою ниткою і розкладали на рушник. Потім до хати впускали голодного собаку. Вірили, що чию балабушку він обере першою, та дівчина й вийде заміж найшвидше.

– Ворожіння з чобітьми

Ще один спосіб, аби дізнатися, яка з дівчат першою вийде заміж: знімали чоботи та по черзі виставляли їх від стіни до дверей. Та, чий чобіт першим стане перед порогом – першою піде під вінець і так далі. За іншим звичаєм дівчина знімала свій чобіт та кидала його із заплющеними очима. В який бік чобіт носком впаде, звідти наречений і прийде.

– Ворожіння на обручку

Молода дівчина брала обручку заміжньої жінки, підвішувала її над склянкою води на волосині й питала: «Обручко, коли мені до шлюбу йти?» Скільки разів обручка вдариться об стінки склянки, через стільки років і буде весілля.

– Гадання на дровах

Аби дізнатися який буде чоловік, бідний чи багатий, обирали навмання поліно. Якщо сукувате, нерівне, то чоловік багатий буде, а якщо гладеньке, то бідний.

Як бачите, наші предки не лише любили, але й уміли розважатися. Тож зберігаймо наші традиції, адже це найбільше багатство, яке не втратить своєї цінності навіть крізь століття!