Жінки, які змінили історію: що (або хто) насправді стоїть за 8 березня

Що першим спадає на думку, коли ми згадуємо про 8 березня: довгі черги чоловіків біля квіткових магазинів, цукерки та милі привітання? Та чи задумувались ви коли-небудь про справжній сенс цього свята, яке радянська влада кардинально спаплюжила? Давайте ж розберемося.

Ще наприкінці ХIX – початку XX століть жінки були вкрай обмежені у своїх правах: не могли навчатися, голосувати чи мати опіку над власними дітьми. За однаково тяжку фізичну роботу вони отримували вдвічі меншу зарплату, ніж чоловіки. Зокрема, поставало питання чи є жінка взагалі свідомою особистістю рівноцінною чоловікові.

Наприкінці ХІХ століття у Британії зароджується перший жіночий рух за права, який пізніше поширився у США. Суфражистки (від фр. suffrage - виборче право) - так називали учасниць цього руху, переважно із заможних родин, що влаштовували мітинги та демонстрації з метою переконати владу надати жінкам виборче право. 

Так, 1872 року американка Сьюзен Ентоні під час президентських виборів прийшла на виборчу дільницю та впевнено взяла бюлетень. Збентежені таким нахабством, члени комісії вирвали з її рук папірець, а жінку було арештовано. 

Що ж відбувалося у цей час в Україні? На той момент Україна не мала своєї державності та була поділена між російською імперією та Австро-Угорщиною. Саме це і визначило основний напрям феміністичних рухів на довгі роки, адже на рівні зі своїми правами, українки боролися за права нації.

Українські жіночі організації з’явилися в Україні наприкінці ХIX століття. У Києві перший жіночий гурток створила Олена Доброграєва. Там жінки вивчали український народ, історичні пісні, прислів'я, твори соціального та політичного характеру. Після смерті Олени, дівчата з її гуртка почали вести просвітницьку діяльність серед жінок у селах. У Станіславі засновницею жіночого руху стала Наталя Кобринська, яку вважають першою українською феміністкою. Вона створила "Товариство руських жінок" та спільно з Оленою Пчілкою видала "Жіночий альманах", де зібрано сотні творів жінок-письменниць з усіх українських земель. Саме ці, та деякі інші, жінки віддали своє життя боротьбі за права жінок та ламанню тогочасних патріархальних стереотипів. 

Історично феміністичний рух починався не з конкретної дати святкування, а з фундаментального прагнення жінок до рівноправ'я. Тому, вітаючи жінок 8 березня, варто пам'ятати справжній зміст цього дня. 

Цікаво знати: 1847 року американка Елізабет Блеквелл подала документи у Женевський медичний коледж, проте, декан відмовився вирішувати це питання самотужки. Він провів голосування серед студентів, де навіть один голос "проти" означав би відмову. Усі студенти, вирішивши, що декан жартує, проголосували "за".