Волонтер душі та серця

У часи найтяжчих випробувань саме небайдужі серця творять дива. Коли здається, що темрява поглинає все навколо, з'являються люди, чия доброта осяює шлях іншим. Саме такою людиною є вчителька фізики ліцею 196 Олена Гончаренко, чия історія нагадує нам про силу людяності та незламність українського духу.

З перших місяців повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Олена Гончаренко усвідомила, що не може залишатися осторонь. Відвідуючи пораненого племінника в Київському інституті травматології та ортопедії, вона побачила наскільки важливою є підтримка захисників України.

Тож вона створила волонтерський проєкт "Допомога пораненим ЗСУ". Спочатку до нього долучилися її сім'я, родичі та друзі. Вони готували для поранених воїнів смачні ситні страви для швидкого одужання,  займалися пошиттям спеціального натільного одягу та забезпечували їх предметами гігієни.

Згодом проєкт набув значно більшого розмаху. Олена Гончаренко створила групи у соціальних мережах Facebook та Viber, через які почала залучати все більше небайдужих людей. Нині у команді волонтерів проєкту "Допомога пораненим ЗСУ" – понад 1000 осіб. Вони тричі на тиждень протягом 3-4 годин відвідують поранених у Київському інституті травматології та ортопедії.

Тільки-но уявіть: на харчування пораненого виділяють 20(!) грн на день...

За самовіддану волонтерську роботу Олена Гончаренко була нагороджена подякою Київського міського голови. Але для неї найбільшою нагородою є можливість бути корисною, відчувати вдячність поранених захисників та усвідомлювати, що її зусилля роблять життя військових трохи легшим і світлішим.

Вона щодня доводить, що волонтерство - це не просто допомога, а спосіб життя, сповнений людяності, співчуття та безкорисливості.