1000 днів, або як вести відлік

24 лютого 2022 року... Саме цю дату більшість українців сприймає як початок війни. Насправді ж варто памʼятати, що наша боротьба за незалежність та територіальну цілісність триває вже майже 10 років і 9 місяців (не беручи до уваги столітню, а то й тисячолітню, історію московських зазіхань).

Перші постріли російської агресії пролунали в Криму ще у далекому лютому 2014 року. Відтоді Україна щодня доводить свою незламність - спочатку в Криму, потім на Донбасі, а тепер на всіх фронтах повномасштабного вторгнення.

Тому коли ми говоримо про "1000 днів незламності", варто пам'ятати - це лише невелика частина нашого шляху. За цими днями стоять роки спротиву, боротьби та єднання українського народу. Роки, коли кожен день наближає нас до перемоги. І 196 пройшла цей шлях разом з країною. Першим кроком стало створення відеоролика. У ньому учні та вчителі висловлювали свою підтримку українським військовим, які захищали нашу країну на сході. Цей відеоролик об’єднав нас і став поштовхом для подальшої волонтерської діяльності.

Отож, задовго до повномасштабного вторгнення наші учні писали листи захисникам на схід, збирали необхідні речі. З розпростертими руками відкривали свої двері для родин переселенців, які були змушені покинути свої домівки. Проводили уроки мужности, вшановували пам'ять загиблих героїв хвилинами мовчання, організовували благодійні ярмарки та збори допомоги.

Незламність - це не про кількість днів. Це про силу духу, яка не має терміну давності.